ДЛЯ БАТЬКІВ

ЯК ВИХОВАТИ ЩАСЛИВУ ДИТИНУ? 

З ЧОГО ПОЧАТИ?

Виховання дітей - це процес дуже непростий і відповідальний . Основну роль у вихованні дітей покликані відігравати їх батьки. Саме від того, що дадуть батьки в дитинстві, і залежить майбутнє дитини, її майбутньої сім'ї.

 Виважений підхід до виховання допоможе виростити щасливу особистість у всіх сферах, а також уникнути багатьох проблем і труднощів. Сподіваємося, наші поради допоможуть вам зробити свою дитину щасливою.

 Діти - це відображення нашого внутрішнього світу. Вони чітко копіюють модель поведінки дорослих, часто повторюючи їх помилки. Тому порада №

1 - почніть з себе! Слідкуйте за своїм здоров'ям, настроєм, способом життя, харчуванням і, звичайно ж, відпочинком. Спокійна, радісна мама, сповнена позитивом і впевненістю - це кращий приклад для наслідування.

2. Стежте за своїм емоційним станам. Ви адекватно, розважливо і мудро можете оцінити ситуацію, якщо врівноважені та спокійні. Якщо ви відчуваєте злість або образу, не поспішайте з висновками і, тим більше, з діями. Дайте собі трохи часу «охолонути» і переосмислити те, що трапилося, і тільки потім дійте. Ваші реакції, залежно від емоційного стану, будуть істотно відрізнятися. Пам'ятайте, ви - приклад для наслідування.

3. Сприймайте «погану» поведінку дитини як інформацію для роздумів. Пам'ятайте про те, що дитина своєю поведінкою намагається вам щось сказати (можливо, їй не вистачає уваги, можливо, бореться за право першості, а можливо, своєю поведінкою вона мститься за щось або просто доводить таким чином свою правоту).

4. Не навішуйте на дітей «ярлики». Висловлювання з боку батьків на кшталт: ти боягуз, замазура, товстун, ти завжди погано себе ведеш тощо заганяють дітей у певні рамки. Вони спотворюють дитяче уявлення про себе і свої здібності. Діти стають такими, якими вони себе уявляють на підставі почутого від дорослих.

5. Кращий спосіб навчити дитину поважати ваші бажання і дії - навчитися поважати її бажання і дії. Саме взаємна повага - це запорука люблячої і дружної атмосфери в сім'ї. Обговорюйте з дитиною, чого вона хоче, чому вчиняє саме так, як можна поступити інакше.

6. Заохочуйте та/або критикуйте сам вчинок, а не того, хто його вчинив. Наприклад: «Ти дуже допоміг мені з прибиранням. Удвох у нас вийшло набагато швидше», «Я дуже засмучена тим, що ти не прибрав іграшки», натомість «Ти хороша дівчинка» або «Ти невідповідальний».

7. Малюк повинен відчувати, що ви його приймаєте і любите саме таким, який він є, не намагаючись поміняти, переробити або зламати. Йдеться про безумовне прийняття і схвалення. Я тебе люблю не за те, що ти робиш/ чи не робиш, я тебе люблю просто за те, що ти є у мене.

8. Намагайтеся спілкуватися з дитиною спокійним голосом. Діти краще йдуть на контакт і чують всі ваші прохання, якщо з ними спілкуються «на рівних», а не як командир і підлеглий.

9. Для того щоб дитина «чула» ваші прохання, звертайтеся до неї на рівні очей, підтримуйте контакт «очі в очі».

10. Дуже часто поведінка дітей залежить від первинної реакції батьків на той чи інший вчинок. Якщо така проста маніпуляція як істерика має заохочення, швидке виконання бажань дитини і вседозволеність, то будьте певними, вона скористається нею і в майбутньому, щоб отримати бажане.

11. Давайте своїм дітям зрозуміти, що вони вам потрібні і важливі. Давайте можливість відчувати, що вони можуть принести користь, і їх праця дуже потрібна і важлива для вас. Тим самим ви допоможете їм реалізувати себе і знайти почуття власної значущості. Частіше нагадуйте дитині, що вона відіграє важливу роль у вашому житті.

12. Сформуйте у дитини позитивне самоусвідомлення і хорошу самооцінку. Будьте уважні у висловлюваннях і зверненнях на адресу дитини. Натомість «У тебе це недостатньо добре виходить», «Тобі нічого не можна довірити» частіше говоріть: «Я вірю, що в тебе вийде!», «Ти чудово впорався!», «У тебе вийшло дуже здорово!», «На тебе можна покластися».

13. Поступово, але неухильно знімайте з себе турботу і відповідальність за особисті справи дитини. Нехай вас це не лякає. Передача відповідальності спочатку за свої справи і вчинки, а потім і за майбутнє - це і буде найбільша турбота. Ця турбота називається - мудра і корисна. Вона загартовує дитину, робить її сильною і впевненою, а ваші відносини більш спокійними, довірчими і дружними.

14. Подбайте про те, щоб дитина росла в атмосфері миру і спокою. Будьте для своїх дітей зразком подружньої любові і вірності. В майбутньому діти будуватимуть така власне життя, яке вони винесли з досвіду їхніх батьків.

ПОРАДИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ: ЖИТТЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

 створюйте з друзями он-лайн чаювання, зараз так розважаються українські та світові зірки, тому слід створювати з друзями он-лайн вечірки, зустрічі, обговорення у форматі відео-дзвінків;

контролюйте свої емоції – справа це не легка, але варто спробувати. Саме врівноваженість, спокій, відкритість, щирість, уміння йти на компроміс, демократичний стиль спілкування врятують Ваші стосунки з чоловіком/дружиною, батьками, дітьми; (практикуйте глибоке дихання: просто припиніть робити те, чим ви займалися, заплющте очі і виконайте вправу: повільно вдихніть повітря через ніс до 5 секунд, затримайте дихання до 2 секунд, а потім повільно видихніть через рот протягом 5 секунд. Повторіть до 10 разів)
прогулянки на свіжому повітрі ніхто не відміняв, але пам’ятайте правила під час карантину;
 сімейне дозвілля: малюйте, займайтесь конструюванням, різьбою по дереву, грайте в ігри, переглядайте сімейні фото та відео, створюйте «колажі мрій чи бажань», складайте казки, збирайте пазли;
фототерапія.
“Спілкуючись» (переглядаючи щасливі моменти життя) з фотографіями або створюючи їх, Ви здійснюєте самопідтримку без сторонньої допомоги. Д. Вайзер зазначає, що індивід може використовувати терапевтичну фотографію для творчого самовираження або особистого саморозкриття…
читайте книги, більше художньої літератури, ніж професійної;
самовдосконалення (самоосвіта, розвиток творчих здібностей, спробувати себе у новій сфері діяльності і тд.);
 займайтесь фізичними вправами, саме зараз потрібно слідкувати за своїм здоров’ям, дотримуватися ЗСЖ, робити ранкову зарядку чи руханку разом з дітками;

переглядайте кінофільми, особливо кінокомедії, заряджайтесь позитивом і гарним настроєм та даруйте його своїй сім’ї;

 висипайтесь гарненько (бо карантин закінчиться і будемо багато працювати) слід навчитись чергувати роботу і відпочинок;
 збалансоване харчування. Намагайтеся уникати перекусів і дотримуватися триразового харчування;
будьте толерантними у спілкуванні з близькими вдома (адже карантин – це “випробування” стосунків) та незнайомими людьми під час коментування публікацій;
ну і звичайно носіть масочку і мийте руки.

РОДИНА НА КАРАНТИНІ

Last Updated on 06.04.2020

1. Створіть ДОБРІ СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ.

Наприклад, зарядка щоранку, спільне приготування сніданку, чаювання після обіду, спостерігання заходу сонця на балконі, спільний перегляд серіалу.

2. Не забувайте, що ВСІ ОБМЕЖЕННЯ ТИМЧАСОВІ!

Подумайте, що позитивного приніс вам карантин – може, більше часу з дітьми, домашнього затишку, здорової їжі, прогулянок на природі? З якою користю для себе ви можете використати цей час?

3. Важливо прийняти, що самоізоляція – це ВЛАСНИЙ ВИБІР ЗАДЛЯ ЗАХИСТУ свого здоров‘я та здоров‘я близьких. Коли ми сприймаємо ситуацію, як примус, то відчуваємо більше негативних емоцій. Коли усвідомлюємо, що це власний вибір, то повертаємо собі ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, а з нею і СИЛУ організувати самоізоляцію найкращим чином. Так, щоб була і робота, і відпочинок, навчання, творчість і спорт. Все у наших руках.

4. В нових умовах варто вчитися ЖИТИ ТУТ І ЗАРАЗ, радіти тому, що є у житті кожного з нас. Якщо їсти, то повноцінно відчувати смак їжі, не перебиваючи його метушнею та телебаченням. Якщо грати з дітьми – то вмикатись емоційно, не відволікаючись на роботу. Якщо ГОВОРИТИ з чоловіком, то ВІДКРИТО, розділяючи з ним свої переживання. Частіше говорити один одному «ДЯКУЮ» І «ЛЮБЛЮ ТЕБЕ»!

5. Дозвольте собі БУТИ НЕІДЕАЛЬНИМИ. Щось не встигати, недоприбирати, недовчити з дитиною уроки, приготувати швидку їжу, втомитися від дітей «на голові». Все це нормально в умовах обмежень! Кожен з нас потребує підтримки, а не критики! Бережіть себе та своїх близьких!

Як пережити карантин та залишитися спокійними батьками

Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.

Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?

Ось декілька порад.

1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.

2. Відслідковуйте свої почуття.Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте. 

3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.

4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.

5. Організуйте дітям ігрову діяльність. Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні.

6. Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми,в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо.

7. Підтримуйте свій ресурс. Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.

Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.

Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!

Важка поведінка підлітка: 

поради батькам

Виховання підлітка ніколи не дається батькам легко. Якщо дитина проявляє жорстокість, схильна до депресії, вживає алкоголь або наркотики, демонструє будь-яку іншу деструктивну поведінку - це потужний удар для батьків. Вони не знаходять собі місця, коли підліток допізна затримується невідомо де, і впадають у відчай, коли не можуть знайти з ним спільну мову. Батьки хвилюються за дитину, помічаючи її запальність, перепади настрою та гнів. Іноді здається, що з підлітком зовсім неможливо впоратися, але є способи полегшити перехідний вік для всієї родини. Допомагаючи важкому підлітку впоратися з його емоційними проблемами, ви зміцните зв'язок з ним і допоможете йому вирости більш щасливою й успішною людиною.

Як відрізнити важку поведінку підлітка від нормальної

Коли підлітки починають прагнути до незалежності й шукають своє «я», їхня поведінка здається батькам ненормальною й непередбачуваною. Ваша дитина, добра та слухняна в минулому, тепер пропадає невідомо де й на всі зауваження голосно грюкає дверима. На жаль, така поведінка цілком нормально для підлітка.

У випадку поганої поведінки підлітка батьки зіштовхуються з великими труднощами. Особливо, якщо він вживає алкоголь або наркотики. Крім проблем, з якими зіштовхується кожен підліток, важкі діти переживають серйозні емоційні проблеми, труднощі з поведінкою й навчанням. Вони часто піддають себе ризику, демонструючи жорстоку поведінку, прогулюючи школу, вживаючи наркотики, вступаючи в сексуальні стосунки, завдаючи собі пошкодження та здійснюючи протиправні вчинки. У підлітків можуть проявлятися симптоми психічних розладів: депресії, тривожності або розладів харчової поведінки (анорексії, булімії). Батькам важливо знати, яка поведінка підлітка нормальна для його віку, а яка загрожує серйозними наслідками.

Зміни в зовнішньому вигляді

• Нормальна поведінка: підлітки дотримуються моди, тому можуть зухвало вдягатися або фарбувати волосся в неприродні кольори. Навіть якщо дитина заявляє про своє бажання зробити собі тату - утримайтеся від жорсткої критики, це не найгірше, що вона може зробити. Підліток поміняє погляди, коли зміниться мода.
• Тривожні сигнали: зміни в зовнішньому вигляді повинні насторожити вас у тому випадку, якщо вони супроводжуються проблемами в школі або іншими проявами поганої поведінки. Звертайте особливу увагу на те, чи немає на тілі підлітка слідів порізів або інших каліцтв, чи не змінювалася різко його вага останнім часом.

Постійні суперечки й опір

• Нормальна поведінка: прагнучи отримати незалежність, діти часто сперечаються з батьками.
• Тривожні сигнали: посилення суперечки, прояви жорстокості вдома. Дитина вплутується в бійки та вчиняє протиправні вчинки. Всі ці ознаки свідчать про ненормальну поведінку підлітка.

Зміни настрою

• Нормальна поведінка: гормональні зміни й особливості розвитку підлітка призводять до того, що в нього часто змінюється настрій, він стає дратівливим і відчуває труднощі з контролем емоцій.
• Тривожні сигнали: різкі зміни в характері, погана успішність, постійне занепокоєння та смуток або проблеми зі сном можуть свідчити про депресію, буллінг або інші емоційні проблеми. Поставтеся серйозно до будь-яких згадок підлітка про суїцид.

Вживання алкоголю або наркотиків

• Нормальна поведінка: більшість підлітків рано чи пізно пробують алкоголь і сигарети. Батькам потрібно чесно й відверто поговорити з підлітком, щоб переконатися, що ці експерименти не переросли в залежність.
• Тривожні сигнали: якщо випадки вживання алкоголю або наркотиків повторюються або супроводжуються проблемами в школі - є ризик алкогольної або наркотичної залежності.

Вплив друзів

• Нормальна поведінка: для підлітка друзі мають надзвичайно велике значення. Друзі впливають на вибір підлітка. Орієнтуючись на думку однолітків, підлітки в деякій мірі віддаляються від батьків. Батьків це засмучує, але підлітки все ще потребують їхньої любові.
• Тривожні сигнали: варто насторожитися, якщо в підлітка різко змінилося коло спілкування (особливо, якщо нові друзі схиляють його до поганої поведінки), коли він протестує проти справедливих правил і обмежень або бреше, щоб уникнути покарання. Також про будь-які проблеми може свідчити те, що підліток багато часу проводить на самоті.

Допомога фахівців при важкій поведінці

Якщо ви виявили перераховані вище ознаки в поведінці вашої дитини, проконсультуйтеся в лікаря, психолога або іншого фахівця з роботи з підлітками.

Навіть якщо з важким підлітком уже працює фахівець, це не означає, що справа зроблена - попереду ще багато роботи. Батьки в першу чергу повинні відновити близький зв'язок з підлітком.

Нижче наведено кілька порад, яких потрібно дотримуватися у взаємостосунках з підлітком, незалежно від «вердикту» фахівців.

• Усім підліткам необхідно відчувати, що їх люблять. Кожен підліток - це особистість з унікальним характером і уподобаннями. Але у всіх підлітків є щось спільне. Не важливо, наскільки ваша дитина віддалилася від вас, наскільки вона здається самостійною, яку поведінку демонструє - вона потребує вашої любові.
• Постарайтеся зрозуміти, як розвивається підліток. У підлітковому віці різко змінюються стосунки з оточенням. Мозок підлітка ще розвивається, і тому обробляє інформацію не так, як мозок дорослої людини. У цьому віці відбуваються зміни у фронтальній корі - ділянці головного мозку, що відповідає за управління емоціями, прийняття рішень і самоконтроль. У ній формується величезна кількість нових нейронних зв'язків. У цілому головний мозок повністю формується тільки до 25 років.
• Підліток може бути високого зросту, виглядати старшим за свій вік, але найчастіше він не здатний мислити, як дорослий. Причиною поганої поведінки дитини у фізичному плані є зміни в гормональній системі. Це не виправдовує погану поведінку й не звільняє підлітка від відповідальності за свої вчинки, зате пояснює його імпульсивність, тривожність і непокірність. Розуміння об'єктивних причин поведінки дитини допоможе батькам зберегти з нею близький зв'язок і разом знайти рішення проблем.

Ще один нюанс: підлітки в усьому бачать прояви гніву

Підлітки не можуть розпізнавати емоції за обличчями тих, хто їх оточує, як це роблять дорослі. У дорослих у цьому процесі задіяна префронтальна кора головного мозку, а у підлітків - мигдалеподібне тіло - ділянка мозку, що відповідає за емоційні реакції. Дослідження показують, що підлітки часто неправильно розпізнають емоції за виразом обличчя. У ході експерименту підліткам показували фотографії осіб, що виражають різні емоції, і більшість випробовуваних інтерпретували їх як гнів.

Злість і жорстокість у підлітків

Кожна людина має право на фізичну безпеку. Якщо підліток проявляє жорстокість у ставленні до вас - негайно зверніться по допомогу до родичів, друзів сім'ї або, за крайньої необхідності, в поліцію. Це не означає, що ви не любите свою дитину - просто особиста безпека повинна бути для вас на першому місці.

У підлітковому віці гнівливими стають не тільки хлопчики, а й дівчатка. Однак вони найчастіше виявляють гнів вербально, а не фізично. Хлопчики більше схильні розбивати речі, ляскати дверима або бити кулаком в стіну, коли перебувають у гніві. Іноді діти вихлюпують свій гнів на батьків. Без сумніву, це засмучує і тривожить усіх батьків, особливо матерів, які виховують дітей без чоловіка. Однак не варто миритися з такою поведінкою підлітка - це шкідливо як для нього, так і для вас.

Як поводитися з розлюченим підлітком

Багатьом підліткам важко справлятися з гнівом, і тому вони приховують його за різними емоціями, такими як фрустрація, збентеження, смуток, страх, сором тощо. Коли підліток не може впоратися з почуттями, він може накинутися на опонента, піддаючи інших і себе ризику. У більшості випадків підлітки не можуть усвідомити свій гнів, висловити його прийнятним способом або попросити підтримки.

Завдання батьків у такому випадку - допомогти впоратися з емоціями й навчити висловлювати гнів більш конструктивно. Для цього дотримуйтеся таких рекомендацій:

• Установіть межі, правила й покарання за їх порушення. Коли ви й ваша дитина спокійні, поясніть їй, що відчувати гнів - це нормально, але важливо знайти прийнятний спосіб висловлювати його. Якщо підліток накидається на вас, він повинен понести покарання. Наприклад, позбутися будь-яких домашніх привілеїв або навіть мати справу з поліцією. У підлітковому віці межі й правила потрібні більше, ніж будь-коли.
• Спробуйте зрозуміти, що ховається за гнівом підлітка. Він засмучений чи перебуває в депресії? Можливо, підліток так поводиться тому, що в його друзів є речі, які він не може собі дозволити? А можливо, підлітку просто потрібно, щоб його вислухали й не засуджували?
• Будьте уважні до тривожних сигналів. Можливо, ваш підліток перед спалахами гніву відчуває головний біль або починає ходити по кімнаті? Або, можливо, у нього викликає злість певний шкільний предмет? Коли людина може збагнути, що викликає в неї злість - їй стає легше контролювати емоції й не допустити, щоб вони вийшли з-під контролю.
• Допоможіть дитині знайти здоровий спосіб контролювати гнів. Для цього добре підійдуть фізичні вправи: біг, їзда на велосипеді, скелелазіння або командні види спорту. Побити боксерську грушу - також ефективний спосіб упоратися з нападом гніву. Щоб заспокоїтися, можна також танцювати або грати гучну музику. Деякі підлітки використовують для цього творчість: малюють або пишуть.
• Надайте підлітку простір, де він зможе заспокоїтися. Коли підліток відчуває гнів, йому потрібне безпечне місце, де він зможе опанувати себе. Не переслідуйте свого підлітка, не вимагайте негайних вибачень чи пояснень, поки напад гніву не минув - це тільки погіршить ситуацію або навіть спровокує фізичну агресію.
• Учіться справлятися з власним гнівом. Ви не зможете допомогти підлітку, якщо самі втрачаєте самовладання. У будь-якій ситуації вам необхідно залишатися спокійними та врівноваженими, незважаючи на всі можливі провокації підлітка. Якщо в сім'ї прийнято кричати або кидати речі, підліток засвоює, що так висловлювати гнів цілком допустимо.

Ознаки жорстокої поведінки в підлітків

Ні для кого не таємниця, що підліткова жорстокість сьогодні - надзвичайно актуальна проблема, і її масштаби постійно зростають. Кіно й телебачення роблять з жорстокості елемент шоу, інтернет-сайти часто пропонують глядачеві відповідний контент, комп'ютерні ігри провокують підлітків на прояв жорстокості в реальному житті. Звичайно, не кожен підліток настільки схильний до даного впливу, але групу ризику становлять емоційно нестійкі підлітки або ті, хто страждає на різні психічні розлади. Наслідки такого впливу можуть бути трагічними. Батькам потрібно звертати особливу увагу на наступні сигнали:

• підліток грає з будь-якого роду зброєю;
• підліток сильно захоплений жорстокими комп'ютерними іграми, фільмами або інтернет-сайтами, які пропагують жорстокість;
• підліток загрожує тим, хто його оточує, або замішаний в буллінгу;
• підліток уголос фантазує про те, як жорстоко він вчинив би з ким-небудь;
• підліток проявляє жорстокість у ставленні до тварин.

↔

Як уникнути погіршення психологічного стану під час карантину: рекомендації МОЗ

В Україні триває карантин через попередження поширення COVID-19, у зв’язку з цим багато людей залишаються вдома на самоізоляції.

Як зазначили на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України, через карантин населення починає відчувати паніку, що є страшнішим за коронавірусну інфекцію. Радять піклуватися не лише про фізичне здоров’я, але й про психологічний стан.

Як уникнути погіршення психологічного стану

 Проблема: У вас з’явився страх спілкування з оточуючими, ви стали більш замкнутими

Вихід:

• Кооперуйтеся у невеликі групи і проводьте час разом онлайн
• книжкові клуби
• чемпіонати з настільних ігор
• кіноперегляд

 Проблема: У вас депресія через недостатню активність на карантині

Вихід:

спорт у домашніх умовах,

нове хобі,

самовдосконалення.

Проблема: Ви постійно гуглите будь-які симптоми COVID-19 та приміряєте їх на себе

Вихід:

- не займайтесь самолікуванням

- цікавтеся інформацією у фахівців

- дотримуйтесь правил особистої гігієни

- самоізолюйтеся

- вивчіть статистику й оцініть усі реальні ризики і варіанти розвитку подій

Проблема: Ви скуповуєте велику кількість продуктів та засобів гігієни

Вихід:

Товарного дефіциту не буде. Це спекуляція свідомістю людей, тому ставтеся до всього критично. Багато хто з нас стикався і з більш небезпечними вірусами та з успіхом їх перемагав.

Піклуйтеся про своє психічне і фізичне здоров’я, будьте критичними до інформації у ЗМІ.

Джерело інформації: сайт Міністерства охорони здоров’я України